Тема: Літературний талант
Ярослава Мельника
Ярослав Мельник - відомий український письменник, філософ і критик, чиї твори отримали міжнародне визнання. Його проза відзначається унікальним стилем, багатством символів і метафор.
Мельник Ярослав Йосипович
Письменник, філософ, критик
Ярослав Мельник народився 6 лютого 1959 року у селі Смига Дубенського району Рівненської області.
Закінчив українську філологію Львівського університету та аспірантуру Літературного інституту ім. М.Горького.
Живе у Литві та Франції.
Творчість
1
2
3
1
1980-1990-ті роки - Я.Мельник - критик і рецензент перших книг
Друкує книги різними мовами за межами України
2
2011-2012 - Відбувається повернення Мельника в Україну: публікуються його повісті "Рояльна кімната" і "Телефонуй мені, говори зі мною".
3
2013-2014 - Виходять романи "Далекий простір" і "Чому я не втомлююся жити", які стають фіналістами премії "Книга року BBC".
Особливості творчості Ярослава Мельника
Ярослав Мельник - містик і неосимволіст
Проза Мельника відзначається багатством символів і метафор, які створюють глибокі філософські та психологічні шари значень.
Сюрреалістичні образи
Його твори просякнуті сюрреалістичними образами та містичними елементами, які занурюють читача в незвичайні, фантасмагоричні світи.
Універсальні теми
Незважаючи на свою оригінальність, твори Мельника зачіпають фундаментальні питання людського існування, пошуку сенсу, свободи та ідентичності.
Різножанровість творчості
ПОЕЗІЯ
"Рідна"
Збірка поезій, 1992
ПОВІСТІ
ОПОВІДАННЯ
Збірка короткої прози
«Чому я не втомлююся жити»
ДРАМИ
П'єса "Імператор"
ФІЛОСОФСЬКІ ЕСЕЇ
ЛІТЕРАТУРНІ ПОРТРЕТИ
Роман "Далекий простір"
Рік написання: 2013
- "Книга року 2013» в Україні
Алегоричний характер
У творі простежуються алегоричні паралелі з сучасним українським суспільством, його проблемами та протиріччями.
Тема
Пошуки головним героєм свого місця у сучасному йому світі.
Жанр
Соціально-філософський роман-антиутопія
Фантастичний сюжет роману
У романі "Далекий простір" Я.Мельник розповідає нам історію молодого чоловіка Габра Силка, який живе у місті сліпих людей. Габр Силк також сліпий, але одного разу він починає бачити. Те, що він бачить видається йому жахливим ("…Потворні стіни, які бігли вздовж вулиць, потворні конфігурації будівель, бруд і купи розкиданих всюди відходів."). Ця зрячість у місті-мегаполісі сліпих вважалася страшною вадою, хворобою. Він потрапляє до Державного Об'єднання і його починають лікувати.
Габр тікає та потрапляє до повстанців. Окс Нюрп – керівник повстанців, покладає на Габра головну місію повстання – знищити мегаполіс.
Габр повинен підірвати Мегаполіс зі світом незрячих. Проте йому це не вдається. Виявляється, що ті, хто керують Мегаполісом були зрячими і живуть вони у Тихому куточку обраних і зрячих. Річардсон – член Вищої Державної Наради, приймає Габра в світ зрячих, допомагає йому з посадою. Та не знаходить Габр себе у цьому світі. ("Мені тісно. Я в клітці.")
Герой знову потрапляє до лав повстанців, де зустрічає таку ж зрячу дівчину Нію. Разом вони йдуть на зустріч "далекому простору", туди, де будуть вільними і щасливими. Та чи знайдуть вони такий світ, без обмежень і тиску, без страху і несправедливості?
Проблематика роману "Далекий простір"
Тиск системи на життя людини
І для сліпих, і для зрячих не існує життя поза мегаполісом
Пошуки власного місця в житті
Місія Габра серед повстанців Окса, робота героя в Міністерстві зайнятості, відчуття необхідності знайти те, що до вподоби
Проблема обмеження, «близького простору»
Часто життя обмежене стандартним набором дій, що не мають сенсу, окрім як життєзабезпечення
Потяг людини до «далекого», кращого для життя світу
Наявність вищих ідеалів збагачує і наповнює сенсом людське життя
Міжнародне визнання творчості Ярослава Мельника
Престижні премії
Романи Мельника "Далекий простір" і "Маша, або Постфашизм" ставали фіналістами та переможцями престижних літературних премій у Франції, Литві та Великій Британії.
Мовні переклади
Твори Мельника перекладені понад 10 мовами, включаючи англійську, французьку, німецьку, італійську, російську та інші, охоплюючи широку міжнародну читацьку аудиторію.
Екранізації
За мотивами його творів створено кілька фільмів, включаючи "Говори зі мною", "Вдома у Бога" та "Останній день".
